Територіальні органи ДФС
у Дніпропетровській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» завідувача сектору адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлії Кирпи

18.03.2019 -

Тема: «Зміни до Податкового кодексу України в частині адміністрування у 2019 році рентної плати та екологічного податку»

Питання 1. Добрий день. Які суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю у 2019 році у зв’язку зі змінами у податковому законодавстві?

Відповідь. Добрий день. З 01.01.2019 року платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю є платники, у яких річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, тобто у 2019 році підприємства, річний обсяг викидів яких не перевищує 500 тонн, не будуть платниками екологічного податку. Таким чином, підприємства, у яких викиди двоокису вуглецю утворювались внаслідок експлуатації невеликих котлів, технологічних нагрівальних пристроїв та іншого обладнання, не повинні здавати відповідний звіт та сплачувати податкові зобов’язання.

З 1 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн. за тонну до 10 грн. за тонну, тобто збільшено у 24,4 рази.

З поточного року платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю будуть підприємства металургії, теплової енергетики, хімічної промисловості, які використовують значні обсяги палива (вугілля, природного газу, мазуту) та у яких двоокис вуглецю утворюється в результаті технологічних процесів.

Відповідно до п. 16¹ ст. 29 Бюджетного кодексу України запроваджено особливий порядок розподілу коштів екологічного податку за викиди забруднюючих стаціонарними джерелами забруднення в частині зарахування викидів двоокису вуглецю до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 відсотків, а від інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 відсотків.

Питання 2. У мене таке питання. Які об’єкти відносяться до стаціонарних джерел забруднення атмосфери та які коефіцієнти застосовувати до ставок екологічного податку у 2019 році?

Відповідь. До стаціонарних джерел забруднення атмосфери відносять підприємство, цех, агрегат, установку або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні-електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному, при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Згідно з п.246.5 ст.246 ПКУ коефіцієнт до ставок екологічного податку встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від меж застосовується коефіцієнт «3»;

на відстані 3 км і більше від меж населеного пункту застосовується коефіцієнт «1».

Питання 3. Підкажіть, будь ласка. Чи є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин субєкт господарювання, який має свердловину і здійснює забір (видобування) та використання підземної води в об’ємі до 5 куб. метрів на добу (без отримання дозволу на спеціальне водокористування) та яка інформація зазначається у рядках 6.1.1 – 6.3.2 Додатка 1 до Податкової декларації з рентної плати у такому випадку?

Відповідь. Суб’єкт господарювання, який має свердловину і здійснює забір (видобування) підземної води до 5 куб. метрів на добу (без отримання дозволу на спеціальне водокористування) для отримання економічної вигоди від їх використання є платником рентної плати за користування корисних копалин та подає Податкову декларацію з рентної плати разом з Додатком 1. При цьому, у такому випадку у р.6.1.4 Додатка 1 до декларації зазначається інформація про вид користування ділянкою надр, а саме проставляється позначка у р.6.1.5 «видобування корисних копалин» та інформація щодо дозволу на видобування корисних копалин (у разі наявності) у р.6.1.1 – 6.1.7 Додатка 1 до декларації.