Територіальні органи ДФС
у Дніпропетровській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Який порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з отримання від нерезидента послуг електронного зв’язку та чи можливо скористатися п.13.4, 13.5 ст.13 ПКУ щодо усунення подвійного оподаткування?

22.12.2016

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

У відповідності п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, при наданні послуг, до яких належать згідно абзацу, зокрема, консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Згідно з п.180.2 ст.180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Відповідно до п.13.4 ст.13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Пунктом 13.5 ст.13 ПКУ визначено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Підпунктом 141.4.1 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Згідно п.п.14.1.178 п. 14.1 ст.14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ.

Як свідчить зміст запиту та дані інформаційних баз ДФС України,
ТОВ «…» отримує від нерезидента (Латвія) послуги з електронного зв’язку.

Згідно баз даних ДФС України підприємство  зареєстроване платником єдиного податку-юридичною особою третьої групи зі встановленою з 01.01.2016 ставкою податку 5 відсотків. Тобто, ТОВ «…» не зареєстровано платником ПДВ.

Місцем постачання електронних послуг (збереження даних, підключення до Інтернет мережі, послуги з електронного зв’язку, оренди фізичного місця в ЦОД), які відповідають критеріям інших послуг у сфері інформатизації, у т.ч. з використанням комп’ютерних систем, у відповідності до п.186.3 ст.186 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання – тобто митна територія України.

Операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищезазначене, операції з отримання резидентом від нерезидента послуг електронного зв’язку, у відповідності до п.185.1 ст.185, п.186.3 ст.186 ПКУ вважаються такими, що постачаються на митній території України та підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

В своєму запиті ТОВ «…» також зазначено, що підприємство сплачує на користь нерезидента суму винагороди з податком на додану вартість згідно договору та рахунка нерезидента, тоді як податок на додану вартість є надбавкою до ціни товарів (послуг), які споживаються на митній території України та сплачується платником у відповідності до норм розділу V ПКУ.

Стосовно можливості скористатися п.13.4, 13.5 ст.13 ПКУ щодо усунення подвійного оподаткування, повідомляємо наступне.

Відповідно до п.3.2 ст.3 ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно ст.2 Конвенції між урядом України та урядом Латвійської республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно від 21.11.1995 (далі – Конвенція), Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, податок на додану вартість не входить до переліку податків, на які поширюється Конвенція.

Нормами ст.24 «Усунення подвійного оподаткування» Конвенції передбачено, що, з урахуванням положень законодавства України, що стосується звільнення податку, сплаченого на території за межами України, на латвійський податок, сплачуваний за законодавством Латвії, та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Латвії, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчисленого стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється латвійський податок.

Відповідно до п.141.4.1 п.14.1 ст.14 ПКУ операції з постачання послуг електронного зв’язку не формують  об’єкту  оподаткування доходів нерезидента.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ «…» не може скористатись п. 13.4 та 13.5 ст.13 ПКУ щодо усунення подвійного оподаткування в частині податку на додану вартість.

Також повідомляємо, що, оскільки податок на додану вартість є внутрішнім податком України, питання відшкодування нерезидентом сплачених резидентом на митній території України сум податку на додану вартість, не підпадає під дію положень  розділу V ПКУ.

До списку