Територіальні органи ДФС
у Дніпропетровській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Щодо оподаткування доходу у вигляді нецільової благодійної (матеріальної) допомоги

01.12.2016

ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) розглянуло  лист  від «» з питання оподаткування доходу у вигляді нецільової благодійної (матеріальної) допомоги та у межах компетенції повідомляє таке.

Статтею 10 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.

До змісту колективного договору згідно із ст.13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. При цьому колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без встановлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.

Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п.170.7 ст.170 Кодексу розділу IV ПКУ.

Відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розділу IV ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.

Положення пп.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені пп.165.1.47 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, сума нецільової благодійної допомоги, яка надається юридичною особою працівникам або іншій фізичній особі та не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, не оподатковується.

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і  надається всім або більшості працівників, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати. Уся її сума включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах визначених вимогами ПКУ.

Зазначимо, що платники податків та зборів зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб визначених ст.176 Кодексу.

Так, згідно Довідника ознак доходів Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – ф.1ДФ) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4  сума нецільової благодійної допомоги, яка протягом 2016 року сукупно не перевищує 1930,00 грн. відображається у податковому розрахунку за ф.1ДФ за ознакою доходу «169».

Якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує встановлений граничний розмір, то сума перевищення відображається у податковому розрахунку за ф.№ 1ДФ за ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) ГУ ДФС повідомляє таке.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Статтею 4 Закону №2464 визначено коло платників єдиного внеску, зокрема в пункті 1 частини 1 визначено, що платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464 визначені зобов’язання платника єдиного внеску, зокрема пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини 1 статті 7 Закону №2464). При цьому єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотка до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 Інструкції №5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у пункту 3.31 Інструкції №5) входить до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 та частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Таким чином, базою нарахування єдиного внеску є матеріальна  допомога (крім сум, указаних у пункту 3.31 Інструкції №5), яка входить до фонду заробітної плати.

Звертаємо увагу, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються даного питання, тому податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися платником податку, якому надана така консультація (п.52.2 ст.52 ПКУ).

Аналогічні роз’яснення із зазначених питань розміщені на офіційному WEB-порталі Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) в рубриці «Інформаційно-довідковий ресурс», категоріях 103 «Податок на доходи фізичних осіб», 132 «Військовий збір» та 301 «Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

До списку